Результаты поиска

< Back Енергетичні системи морських портів: споживання, оптимізація, декарбонізація Енергетичні системи портів: оптимізація та декарбонізація Як працюють енергетичні системи морських портів: баланс споживання, формули оптимізації, відновлювані джерела, приклади розрахунків. Енергетика морського порту — це ключовий елемент його ефективності та стійкості . Енергоспоживання портових систем включає: навантаження кранів і конвеєрів; освітлення та вентиляцію; насосні станції та енергопостачання суден; інформаційні та диспетчерські системи. Порт без оптимальної енергетики — вузьке місце логістичного ланцюга . Енергетичний баланс порту Загальна потреба: Etotal=Ecranes+Econveyors+Elighting+Epumps+EIT+EOPS де: EOPS— shore power для суден; інші терміни — відповідно для обладнання. Приклад розрахунку Припустимо: Крани: 5 МВт Конвеєри: 2 МВт Освітлення: 0,5 МВт Насоси: 1,5 МВт IT-системи: 0,3 МВт OPS: 3 МВт Etotal=5+2+0,5+1,5+0,3+3=12,3 МВт Якщо порт працює 24 год/добу → E_добу = 12,3 × 24 = 295,2 МВт·год/добу Оптимізація енергоспоживання Коефіцієнт ефективності: де Euseful — енергія, яка реально використана на перевалку вантажу. Приклад E_total = 12,3 МВт E_useful = 10 МВт \eta = \frac{10}{12,3} \approx 0,813 \text{ або 81,3%} Ціль: η>90% за рахунок цифровізації та відновлюваних джерел. Декарбонізація Підключення суден через OPS (shore power) → зменшує викиди CO₂ на 70–80% . Використання сонячних панелей та вітроелектростанцій для локальної генерації. Енергоефективні крани та конвеєри з регенерацією енергії. Для студентів та PhD моделювання енергетичних потоків порту; цифрові системи управління енергоспоживанням; інтеграція ВДЕ в морські порти; оцінка ефективності OPS. Previous Next

Ваш доступ до цікавих статей, бонусного контенту та аналітичних звітів. ARTICLES Subscribe > Ваш доступ до цікавих статей, бонусного контенту та аналітичних звітів... Головна > articles Стратегія та розвиток морської інфраструктури > Логістика, економіка та конкурентоспроможність > Технології та інновації > Безпека та ризики > Екологія та стійкість > Наука та освіта 1. Стратегія та розвиток морської інфраструктури: Морська інфраструктура України: сучасний стан і стратегічні цілі до 2030 року > Відновлення морської інфраструктури України після війни: інженерний та системний підхід > Морські коридори та продовольча безпека світу: роль портової інфраструктури України > Інновації в морській інженерії: тренди та перспективи > Стратегія та розвиток 2. Логістика, економіка та конкурентоспроможність : Порти України у глобальній морській логістиці > Штучний інтелект у морській логістиці: оптимізація та прогнозування > Логістичні вузли морської інфраструктури України: системний аналіз і розвиток > Енергоаудит морського порту: методика, розрахунки та практичний приклад > 3. Технології та інновації : Мультимодальні транспортні вузли: як працює сучасний морський порт > Смарт-порти: цифрова трансформація морської інфраструктури > Автоматизація та роботизація портових процесів > Смарт-порт: архітектура цифрової та інженерної інфраструктури > 4. Безпека та ризики: Штучний інтелект у керуванні вантажопотоками морських портів > Кібербезпека морських портів: інженерний захист SCADA та смарт-інфраструктури > Безпека морської інфраструктури: фізичні та гібридні загрози > Теплоутилізація в морській інфраструктурі: як порти втрачають і можуть повертати енергію > 5. Екологія та стійкість: Енергетичні системи морських портів: споживання, оптимізація, декарбонізація > Екологічно чисті порти та скорочення викидів CO₂ > Кліматична стійкість морських портів: інженерні рішення для умов змін клімату > Декарбонізація морського транспорту: ключова роль портової інфраструктури > 6. Наука та освіта:

< Back Кліматична стійкість морських портів: інженерні рішення для умов змін клімату Кліматична стійкість морських портів та інженерні рішення Як порти адаптуються до змін клімату: розрахунки навантажень, ризики та інженерні рішення. Зміна клімату безпосередньо впливає на: рівень моря; частоту штормів; температурні режими; надійність інфраструктури. Порт майбутнього — це стійка інженерна система , а не просто причали. Основні кліматичні ризики Ризик Наслідки Підвищення рівня моря Затоплення Шторми Перевантаження конструкцій Спека Перегрів обладнання Опади Корозія Розрахунок хвильового навантаження де: ρ — густина води; H — висота хвилі. Приклад H=3м F=0,5⋅1025⋅9,81⋅9≈45,2 кН/м Інженерні рішення підвищення рівня причалів; хвилеломи нового типу; теплостійкі електродвигуни; кліматичні цифрові моделі. Академічні теми адаптивне проєктування; стійкі матеріали; кліматичні сценарії портів до 2050 року. Комплексні інженерні рішення Для забезпечення стійкості фахівці ЦЕНТРУ ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ЕНЕРГЕТИЦІ ( ensave.org ) та науковці НУК рекомендують впроваджувати наступні заходи: Гідротехнічна модернізація: Використання композитних матеріалів з підвищеною сульфатостійкістю. Будівництво «розумних» хвилеломів з інтегрованими системами гасіння енергії. Енергетична автономність: Впровадження локальних Smart Grid систем для стабільної роботи порту при аваріях у загальній мережі. Використання ВДЕ (вітрогенератори, сонячні панелі) на території порту. Цифровізація: Створення Digital Twin (цифрового двійника) порту для моделювання затоплень при різних сценаріях до 2050-2100 років. Моніторинг стану конструкцій за допомогою датчиків напруження в реальному часі. Академічні та дослідницькі теми Ці напрямки є ключовими для підготовки магістрів за спеціалізацією «Теплоенергетика» (G4.02) : Адаптивне проєктування: створення модульних причалів, рівень яких можна нарощувати. Енергоменеджмент порту: оптимізація витрат ресурсів у складних кліматичних умовах. LCA-аналіз: оцінка життєвого циклу портових споруд з урахуванням кліматичного зносу. Потрібна детальна консультація щодо енергоаудиту портових споруд? Звертайтеся до фахівців на ensave.org . Бажаєте стати експертом у цій галузі? Навчально-науковий центр морської інфраструктури чекає на абітурієнтів: famain.org . Previous Next

< Back Екологічно чисті порти та скорочення викидів CO₂ Еко-порти: скорочення викидів та зелена інфраструктура Екологічно чисті порти України та світу: OPS, зелена енергетика, розрахунки викидів CO₂ та графіки. Сучасні порти не можуть ігнорувати екологію. Викиди CO₂ від роботи кранів, конвеєрів і суден значно впливають на атмосферу. OPS (shore power) та відновлювані джерела дозволяють зменшити вплив на навколишнє середовище. Розрахунок економії CO₂ CO2save=EOPS⋅EF де: EOPS — енергія, подана судну через OPS, МВт·год EF— емісійний коефіцієнт, т CO₂/МВт·год Приклад E_OPS = 3 МВт·год EF = 0,4 т CO₂/МВт·год CO2save=3⋅0,4=1,2 т CO₂/добу Використання відновлюваних джерел сонячні панелі на складах; вітрові генератори; акумуляторні системи для пікових навантажень. Економія енергії : до 20–30% за рік. Для студентів та PhD моделювання OPS для портів; оптимізація енергоспоживання; зелена логістика; оцінка впливу на клімат. Розумна зелена інфраструктура (Smart Grid) Інтеграція ВДЕ в портах потребує не лише встановлення обладнання, а й створення інтелектуальних мереж: Фотоелектричні системи: розміщення сонячних панелей на дахах зернових терміналів та складів. Вітрогенератори: використання прибережного вітрового потенціалу для живлення портальних кранів. Системи накоплення (BESS): акумуляторні станції для нівелювання пікових навантажень під час підключення великих суден. Важливо: За даними фахівців Центру прикладних досліджень в енергетиці ( ensave.org ) , комплексна модернізація енергосистем дозволяє досягти економії енергії до 20–30% на рік. Впровадження в Україні: Миколаївський досвід Для українських портів, зокрема в Миколаєві, актуальним є поєднання екологічних ініціатив із програмою підготовки кадрів. Навчально-науковий центр морської інфраструктури вже сьогодні готує магістрів за програмою «Інженерія енергетичних систем» , які здатні проектувати такі об'єкти. Перспективні напрямки для магістрів та PhD: Smart Port Grids: моделювання систем розподілу енергії в портах. Hydrogen Ready: дослідження можливостей використання водню для портової техніки. Енергоаудит терміналів: розробка програм реконструкції згідно з міжнародними стандартами ISO 50001. Корисні ресурси Для детального вивчення методик енергоаудиту та розробки програм модернізації рекомендуємо звертатися до фахівців: ЦПДвЕ: ensave.org — лідер з енергоефективності в Україні. Освіта: famain.org — інформація про навчання та вступ. Previous Next

< Back Декарбонізація морського транспорту: ключова роль портової інфраструктури Декарбонізація морського транспорту та роль портів Як порти забезпечують декарбонізацію морського транспорту: формули CO2, інженерні рішення та стандарти Морський транспорт відповідає за ~3% глобальних викидів CO2. Згідно зі стратегією IMO (International Maritime Organization), мета полягає у досягненні Net Zero до 2050 року. Порти в цій екосистемі перетворюються з простих транспортних вузлів на енергетичні хаби. Розширені методики розрахунку викидів Окрім базового розрахунку викидів палива, для оцінки ефективності порту та судна використовується показник EEOI (Energy Efficiency Operational Indicator): де: FC_j — споживання палива типу j; C_{Fj} — коефіцієнт перерахунку палива в CO2; m_{cargo} — маса перевезеного вантажу (т) або кількість контейнерів (TEU); D — відстань у морських милях. Примітка для інженерів: Для суден у порту критичним є показник викидів під час стоянки (Auxiliary Engines). Впровадження систем OPS (Onshore Power Supply) дозволяє практично обнулити ці викиди в межах портової акваторії. Ключові інженерні рішення для «Зеленого порту» Для реалізації декарбонізації порт повинен модернізувати інфраструктуру за наступними напрямками: А. Електрифікація та OPS (Cold Ironing) Використання берегового живлення потребує встановлення потужних трансформаторних підстанцій та частотних перетворювачів (оскільки судна можуть мати сітку 50 Гц або 60 Гц). Стандарт: IEC/IEEE 80005. Ефект: Зменшення викидів NO_x та твердих часток на 95%. Б. Воднева та аміачна інфраструктура Порти стають місцями бункерування альтернативними видами палива. Це потребує: Кріогенних систем зберігання (для скрапленого водню). Систем уловлювання та зберігання вуглецю (CCS). В. Інтелектуальне управління енергією (Smart Grid) Впровадження систем енергоменеджменту згідно з ISO 50001, що є профільною компетенцією фахівців ЦПДвЕ . Це включає: Використання ВДЕ (сонячні та вітрові станції на території порту). Системи рекуперації енергії портових кранів (STS, RTG). Цифрова трансформація: Just-in-Time (JIT) Оптимізація часу підходу судна до причалу дозволяє уникнути очікування на рейді. Результат: Зниження витрат палива на переході на 15–23%. Інструмент: Цифрові двійники (Digital Twins) портових терміналів. Міжнародні рамки та регулювання IMO 2023 Strategy: Нові вимоги до індексу енергоефективності існуючих суден (EEXI) та індикатора інтенсивності вуглецю (CII). EU ETS (Emission Trading System): З 2024 року судноплавство включено до європейської системи торгівлі квотами на викиди. Green Corridors: Створення маршрутів між екологічними портами (наприклад, Роттердам — Сінгапур). Освіта та наука: Миколаївський вектор Підготовка кадрів для впровадження цих рішень в Україні здійснюється в НУК імені адмірала Макарова. Програма «Інженерія енергетичних систем» (спеціалізація «Теплоенергетика») готує магістрів, здатних проектувати: Сучасні когенераційні установки. Системи утилізації тепла на суднах та в портах. Екологічно безпечні паливні системи. Декарбонізація — це не лише екологічна вимога, а й економічна необхідність. Завдяки експертизі організацій як ЦЕНТР ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ЕНЕРГЕТИЦІ, українські порти, зокрема Миколаївського регіону, мають потенціал стати лідерами «зеленого» переходу після відновлення стабільної навігації. ОПП "Енергетичний менеджмент" Не в галереї Previous Next

Дослідження та освіта у сфері екології, енергоефективності та сталого розвитку морської інфраструктури. Інноваційні рішення для екологічно безпечного майбутнього. Екологія та стійкість Енергетичні системи морських портів: споживання, оптимізація, декарбонізація Енергетичні системи портів: оптимізація та декарбонізація Read More Екологічно чисті порти та скорочення викидів CO₂ Еко-порти: скорочення викидів та зелена інфраструктура Read More Кліматична стійкість морських портів: інженерні рішення для умов змін клімату Кліматична стійкість морських портів та інженерні рішення Read More Декарбонізація морського транспорту: ключова роль портової інфраструктури Декарбонізація морського транспорту та роль портів Read More

Основне завдання ННЦМІ - підготовка висококваліфікованих фахівців, які здатні реалізувати комплекс системних задач розвитку морської інфраструктури України шляхом впровадження сучасних технологій проектування, методів і моделей управління, підвищення енергетичної ефективності та екологічної безпеки з урахуванням проблем і особливостей соціально-економічного розвитку регіонів. ННЦМІ вул. Кузнецька 5, НУК, Миколаїв, Україна; тел: +38 (067) 28-13-550; Запрошуємо на навчання > Н А М 12 РОК І В ! НАВЧАННЯ В ННЦМІ Програми нашого навчального центру підійдуть для випускників шкіл, технікумів, коледжів, а також для тих, хто хоче здобути додаткову вищу освіту ... читати далі СПЕЦІАЛЬНОСТІ Основне завдання ННЦМІ - підготовка висококваліфікованих фахівців, які здатні реалізувати комплекс системних задач розвитку морської інфраструктури України ... читати далі НОВИНИ ЦЕНТРУ Завжди актуальна інформація про останні події, пов'язані з діяльністю ННЦМІ, співробітників, магістрантів та випускників! Будьте в курсі подій! читати далі EDUCATIONAL AND RESEARCH CENTER OF MARINE INFRASTRUCTURE НУК, Миколаїв, Україна; тел: +38 (067) 28-13-550; texpom54@gmail.com Зв'яжіться з нами > © 2013-202 6 . Навчально - науковий центр морської інфраструктури (НУК). All rights reserved. Up

Безпека та ризики в морській інфраструктурі: інженерні рішення, управління ризиками, кібербезпека та захист енергетичних і портових систем у ННЦМІ. Безпека морської інфраструктури Штучний інтелект у керуванні вантажопотоками морських портів AI у керуванні вантажопотоками морських портів Read More Кібербезпека морських портів: інженерний захист SCADA та смарт-інфраструктури Кібербезпека морських портів і SCADA-систем Read More Безпека морської інфраструктури: фізичні та гібридні загрози Як забезпечити безпеку портів: оцінка фізичних, кібератаки, гібридних загроз, розрахунки та заходи. Read More Теплоутилізація в морській інфраструктурі: як порти втрачають і можуть повертати енергію Теплоутилізація в морських портах: інженерні рішення Read More

< Back Мультимодальні транспортні вузли: як працює сучасний морський порт Мультимодальні транспортні вузли — сучасна модель морського порту Сучасний морський порт як мультимодальний транспортний вузол: логістика, формули ефективності, графіки та інженерні рішення. Сучасний морський порт — це не просто місце перевалки вантажів. Це мультимодальний транспортний вузол , де взаємодіють морський, залізничний, автомобільний та інколи річковий транспорт. Ефективність такого вузла визначає конкурентоспроможність не лише порту, а й усієї країни. Що таке мультимодальність Мультимодальний порт забезпечує: мінімальний час перевалки; узгодженість графіків; оптимізацію витрат; цифровий супровід вантажів. Ключове завдання — зменшити втрати часу і енергії на стиках видів транспорту . Графік Час перебування вантажу в порту залежно від рівня мультимодальності Формула пропускної здатності мультимодального вузла Qmm=min⁡(Qsea,Qrail,Qroad) де: Qmm — загальна пропускна здатність вузла; Qsea — морський фронт; Qrail — залізнична інфраструктура; Qroad — автомобільні під’їзди. Слабка ланка визначає ефективність всієї системи. Логістична ефективність порту Для оцінки ефективності використовується показник: де: V — обсяг перевезеного вантажу; T — середній час обробки; C — логістичні витрати. Зменшення TTT навіть на 10% дає суттєвий економічний ефект. Роль цифрових систем Без цифровізації мультимодальність неможлива: Port Community System (PCS); єдиний інформаційний простір; інтеграція з митницею та перевізниками; прогнозування пікових навантажень. Для студентів і PhD Перспективні теми: оптимізація мультимодальних потоків; моделювання транспортних вузлів; цифрові платформи управління портами; енергетична ефективність логістики. Previous Next

< Back Штучний інтелект у керуванні вантажопотоками морських портів AI у керуванні вантажопотоками морських портів Як штучний інтелект оптимізує вантажопотоки портів: математичні моделі, формули та приклади розрахунків. Вантажопотік порту — це динамічна система , де постійно змінюються: інтенсивність прибуття суден; типи вантажів; доступність кранів; погодні та безпекові умови. Класичні методи планування все частіше поступаються AI-моделям , здатним працювати з невизначеністю. Основна задача оптимізації Ціль — мінімізувати час простою та енергетичні витрати: min⁡(∑Twait+α∑E) де: Twait — час очікування суден; E — енергоспоживання; α — ваговий коефіцієнт. Типи AI-моделей нейронні мережі (LSTM) — прогноз потоків; reinforcement learning — диспетчеризація; генетичні алгоритми — розклад кранів. Приклад До AI: середній простій судна — 18 год кількість суден — 500/рік Після впровадження AI: 12 год Економія часу: (18−12)⋅500=3000 год/рік Інженерний ефект зростання пропускної здатності на 20–35%; зменшення споживання палива; скорочення викидів CO₂. Для магістрантів і PhD AI у транспортних системах; оптимізація багатокритеріальних процесів; цифрові симуляції портів. Previous Next

< Back Теплоутилізація в морській інфраструктурі: як порти втрачають і можуть повертати енергію Теплоутилізація в морських портах: інженерні рішення Теплоутилізація в портах: джерела втрат, формули, приклади розрахунків та підвищення енергоефективності. У морських портах теплова енергія масово втрачається , хоча її потенціал порівнюваний з малою ТЕЦ.Основні джерела втрат: дизель-генератори суден і портової техніки; компресори; холодильні установки; трансформатори. Тепловий потенціал утилізації Qrec=m˙⋅cp⋅(Tout−Tin) де: m — масова витрата; cp— теплоємність; Tout,Tin — температури. Приклад Вихлоп дизель-генератора: m˙=1,2 ΔT=180∘С Qrec=1,2⋅1,05⋅180≈226 кВт Цього достатньо для: опалення адміністративної будівлі; підігріву води; живлення теплового насоса. Основні технології Технологія Ефект Теплообмінники +15–25% ККД Теплові насоси COP = 3–5 ORC-цикли Генерація електроенергії Академічний фокус термодинамічні цикли; інтеграція з енергобалансом порту; техніко-економічне обґрунтування. Previous Next

< Back Безпека морської інфраструктури: фізичні та гібридні загрози Як забезпечити безпеку портів: оцінка фізичних, кібератаки, гібридних загроз, розрахунки та заходи. Безпека морських портів: фізичні та гібридні загрози Порти уразливі до: фізичних атак; кібератак; гібридних загроз (санкції, блокування, дезінформація). Системний підхід до безпеки забезпечує цілісність логістики та економіки країни . Модель ризику де: Rs — сумарний ризик; Pi — ймовірність події; Vi — збитки від загрози i. Приклад кібератака: P=0,02, V=50 млн грн фізична атака: P=0,01, V=80 млн грн Rs=0,02⋅50 000 000+0,01⋅80 000 000=1 000 000+800 000=1 800 000 грн Заходи фізична охорона і доступ; кібезахист (IDS, firewall); навчання персоналу; резервні системи та плани відновлення. Для студентів та PhD кібербезпека портів; моделювання ризиків; інтегровані системи захисту; сценарії кризового реагування. Previous Next