Результаты поиска

Основне завдання ННЦМІ - підготовка висококваліфікованих фахівців, які здатні реалізувати комплекс системних задач розвитку морської інфраструктури України шляхом впровадження сучасних технологій проектування, методів і моделей управління, підвищення енергетичної ефективності та екологічної безпеки з урахуванням проблем і особливостей соціально-економічного розвитку регіонів. ННЦМІ вул. Кузнецька 5, НУК, Миколаїв, Україна; тел: +38 (067) 28-13-550; Запрошуємо на навчання > Н А М 12 РОК І В ! НАВЧАННЯ В ННЦМІ Програми нашого навчального центру підійдуть для випускників шкіл, технікумів, коледжів, а також для тих, хто хоче здобути додаткову вищу освіту ... читати далі СПЕЦІАЛЬНОСТІ Основне завдання ННЦМІ - підготовка висококваліфікованих фахівців, які здатні реалізувати комплекс системних задач розвитку морської інфраструктури України ... читати далі НОВИНИ ЦЕНТРУ Завжди актуальна інформація про останні події, пов'язані з діяльністю ННЦМІ, співробітників, магістрантів та випускників! Будьте в курсі подій! читати далі EDUCATIONAL AND RESEARCH CENTER OF MARINE INFRASTRUCTURE НУК, Миколаїв, Україна; тел: +38 (067) 28-13-550; texpom54@gmail.com Зв'яжіться з нами > © 2013-202 6 . Навчально - науковий центр морської інфраструктури (НУК). All rights reserved. Up

Ваш доступ до цікавих статей, бонусного контенту та аналітичних звітів. ARTICLES Subscribe > Ваш доступ до цікавих статей, бонусного контенту та аналітичних звітів... Головна > articles Стратегія та розвиток морської інфраструктури > Логістика, економіка та конкурентоспроможність > Технології та інновації > Безпека та ризики > Екологія та стійкість > Наука та освіта 1. Стратегія та розвиток морської інфраструктури: Морська інфраструктура України: сучасний стан і стратегічні цілі до 2030 року > Відновлення морської інфраструктури України після війни: інженерний та системний підхід > Морські коридори та продовольча безпека світу: роль портової інфраструктури України > Інновації в морській інженерії: тренди та перспективи > Стратегія та розвиток 2. Логістика, економіка та конкурентоспроможність : Порти України у глобальній морській логістиці > Штучний інтелект у морській логістиці: оптимізація та прогнозування > Логістичні вузли морської інфраструктури України: системний аналіз і розвиток > Енергоаудит морського порту: методика, розрахунки та практичний приклад > 3. Технології та інновації : Мультимодальні транспортні вузли: як працює сучасний морський порт > Смарт-порти: цифрова трансформація морської інфраструктури > Автоматизація та роботизація портових процесів > Смарт-порт: архітектура цифрової та інженерної інфраструктури > 4. Безпека та ризики: Штучний інтелект у керуванні вантажопотоками морських портів > Кібербезпека морських портів: інженерний захист SCADA та смарт-інфраструктури > Безпека морської інфраструктури: фізичні та гібридні загрози > Теплоутилізація в морській інфраструктурі: як порти втрачають і можуть повертати енергію > 5. Екологія та стійкість: Енергетичні системи морських портів: споживання, оптимізація, декарбонізація > Екологічно чисті порти та скорочення викидів CO₂ > 6. Наука та освіта:

< Back Екологічно чисті порти та скорочення викидів CO₂ Еко-порти: скорочення викидів та зелена інфраструктура Екологічно чисті порти України та світу: OPS, зелена енергетика, розрахунки викидів CO₂ та графіки. Сучасні порти не можуть ігнорувати екологію. Викиди CO₂ від роботи кранів, конвеєрів і суден значно впливають на атмосферу. OPS (shore power) та відновлювані джерела дозволяють зменшити вплив на навколишнє середовище. Розрахунок економії CO₂ CO2save=EOPS⋅EF де: EOPS — енергія, подана судну через OPS, МВт·год EF— емісійний коефіцієнт, т CO₂/МВт·год Приклад E_OPS = 3 МВт·год EF = 0,4 т CO₂/МВт·год CO2save=3⋅0,4=1,2 т CO₂/добу Використання відновлюваних джерел сонячні панелі на складах; вітрові генератори; акумуляторні системи для пікових навантажень. Економія енергії : до 20–30% за рік. Для студентів та PhD моделювання OPS для портів; оптимізація енергоспоживання; зелена логістика; оцінка впливу на клімат. Previous Next

< Back Rainforest Action Initiative This is placeholder text. To change this content, double-click on the element and click Change Content. This is placeholder text. To change this content, double-click on the element and click Change Content. Want to view and manage all your collections? Click on the Content Manager button in the Add panel on the left. Here, you can make changes to your content, add new fields, create dynamic pages and more. You can create as many collections as you need. Your collection is already set up for you with fields and content. Add your own, or import content from a CSV file. Add fields for any type of content you want to display, such as rich text, images, videos and more. You can also collect and store information from your site visitors using input elements like custom forms and fields. Be sure to click Sync after making changes in a collection, so visitors can see your newest content on your live site. Preview your site to check that all your elements are displaying content from the right collection fields. Previous Next

< Back Renewable Energy Program This is placeholder text. To change this content, double-click on the element and click Change Content. This is placeholder text. To change this content, double-click on the element and click Change Content. Want to view and manage all your collections? Click on the Content Manager button in the Add panel on the left. Here, you can make changes to your content, add new fields, create dynamic pages and more. You can create as many collections as you need. Your collection is already set up for you with fields and content. Add your own, or import content from a CSV file. Add fields for any type of content you want to display, such as rich text, images, videos and more. You can also collect and store information from your site visitors using input elements like custom forms and fields. Be sure to click Sync after making changes in a collection, so visitors can see your newest content on your live site. Preview your site to check that all your elements are displaying content from the right collection fields. Previous Next

< Back Енергетичні системи морських портів: споживання, оптимізація, декарбонізація Енергетичні системи портів: оптимізація та декарбонізація Як працюють енергетичні системи морських портів: баланс споживання, формули оптимізації, відновлювані джерела, приклади розрахунків. Енергетика морського порту — це ключовий елемент його ефективності та стійкості . Енергоспоживання портових систем включає: навантаження кранів і конвеєрів; освітлення та вентиляцію; насосні станції та енергопостачання суден; інформаційні та диспетчерські системи. Порт без оптимальної енергетики — вузьке місце логістичного ланцюга . Енергетичний баланс порту Загальна потреба: Etotal=Ecranes+Econveyors+Elighting+Epumps+EIT+EOPS де: EOPS— shore power для суден; інші терміни — відповідно для обладнання. Приклад розрахунку Припустимо: Крани: 5 МВт Конвеєри: 2 МВт Освітлення: 0,5 МВт Насоси: 1,5 МВт IT-системи: 0,3 МВт OPS: 3 МВт Etotal=5+2+0,5+1,5+0,3+3=12,3 МВт Якщо порт працює 24 год/добу → E_добу = 12,3 × 24 = 295,2 МВт·год/добу Оптимізація енергоспоживання Коефіцієнт ефективності: де Euseful — енергія, яка реально використана на перевалку вантажу. Приклад E_total = 12,3 МВт E_useful = 10 МВт \eta = \frac{10}{12,3} \approx 0,813 \text{ або 81,3%} Ціль: η>90% за рахунок цифровізації та відновлюваних джерел. Декарбонізація Підключення суден через OPS (shore power) → зменшує викиди CO₂ на 70–80% . Використання сонячних панелей та вітроелектростанцій для локальної генерації. Енергоефективні крани та конвеєри з регенерацією енергії. Для студентів та PhD моделювання енергетичних потоків порту; цифрові системи управління енергоспоживанням; інтеграція ВДЕ в морські порти; оцінка ефективності OPS. Previous Next

< Back Мультимодальні транспортні вузли: як працює сучасний морський порт Мультимодальні транспортні вузли — сучасна модель морського порту Сучасний морський порт як мультимодальний транспортний вузол: логістика, формули ефективності, графіки та інженерні рішення. Сучасний морський порт — це не просто місце перевалки вантажів. Це мультимодальний транспортний вузол , де взаємодіють морський, залізничний, автомобільний та інколи річковий транспорт. Ефективність такого вузла визначає конкурентоспроможність не лише порту, а й усієї країни. Що таке мультимодальність Мультимодальний порт забезпечує: мінімальний час перевалки; узгодженість графіків; оптимізацію витрат; цифровий супровід вантажів. Ключове завдання — зменшити втрати часу і енергії на стиках видів транспорту . Графік Час перебування вантажу в порту залежно від рівня мультимодальності Формула пропускної здатності мультимодального вузла Qmm=min⁡(Qsea,Qrail,Qroad) де: Qmm — загальна пропускна здатність вузла; Qsea — морський фронт; Qrail — залізнична інфраструктура; Qroad — автомобільні під’їзди. Слабка ланка визначає ефективність всієї системи. Логістична ефективність порту Для оцінки ефективності використовується показник: де: V — обсяг перевезеного вантажу; T — середній час обробки; C — логістичні витрати. Зменшення TTT навіть на 10% дає суттєвий економічний ефект. Роль цифрових систем Без цифровізації мультимодальність неможлива: Port Community System (PCS); єдиний інформаційний простір; інтеграція з митницею та перевізниками; прогнозування пікових навантажень. Для студентів і PhD Перспективні теми: оптимізація мультимодальних потоків; моделювання транспортних вузлів; цифрові платформи управління портами; енергетична ефективність логістики. Previous Next

< Back Штучний інтелект у керуванні вантажопотоками морських портів AI у керуванні вантажопотоками морських портів Як штучний інтелект оптимізує вантажопотоки портів: математичні моделі, формули та приклади розрахунків. Вантажопотік порту — це динамічна система , де постійно змінюються: інтенсивність прибуття суден; типи вантажів; доступність кранів; погодні та безпекові умови. Класичні методи планування все частіше поступаються AI-моделям , здатним працювати з невизначеністю. Основна задача оптимізації Ціль — мінімізувати час простою та енергетичні витрати: min⁡(∑Twait+α∑E) де: Twait — час очікування суден; E — енергоспоживання; α — ваговий коефіцієнт. Типи AI-моделей нейронні мережі (LSTM) — прогноз потоків; reinforcement learning — диспетчеризація; генетичні алгоритми — розклад кранів. Приклад До AI: середній простій судна — 18 год кількість суден — 500/рік Після впровадження AI: 12 год Економія часу: (18−12)⋅500=3000 год/рік Інженерний ефект зростання пропускної здатності на 20–35%; зменшення споживання палива; скорочення викидів CO₂. Для магістрантів і PhD AI у транспортних системах; оптимізація багатокритеріальних процесів; цифрові симуляції портів. Previous Next

< Back Теплоутилізація в морській інфраструктурі: як порти втрачають і можуть повертати енергію Теплоутилізація в морських портах: інженерні рішення Теплоутилізація в портах: джерела втрат, формули, приклади розрахунків та підвищення енергоефективності. У морських портах теплова енергія масово втрачається , хоча її потенціал порівнюваний з малою ТЕЦ.Основні джерела втрат: дизель-генератори суден і портової техніки; компресори; холодильні установки; трансформатори. Тепловий потенціал утилізації Qrec=m˙⋅cp⋅(Tout−Tin) де: m — масова витрата; cp— теплоємність; Tout,Tin — температури. Приклад Вихлоп дизель-генератора: m˙=1,2 ΔT=180∘С Qrec=1,2⋅1,05⋅180≈226 кВт Цього достатньо для: опалення адміністративної будівлі; підігріву води; живлення теплового насоса. Основні технології Технологія Ефект Теплообмінники +15–25% ККД Теплові насоси COP = 3–5 ORC-цикли Генерація електроенергії Академічний фокус термодинамічні цикли; інтеграція з енергобалансом порту; техніко-економічне обґрунтування. Previous Next

< Back Безпека морської інфраструктури: фізичні та гібридні загрози Як забезпечити безпеку портів: оцінка фізичних, кібератаки, гібридних загроз, розрахунки та заходи. Безпека морських портів: фізичні та гібридні загрози Порти уразливі до: фізичних атак; кібератак; гібридних загроз (санкції, блокування, дезінформація). Системний підхід до безпеки забезпечує цілісність логістики та економіки країни . Модель ризику де: Rs — сумарний ризик; Pi — ймовірність події; Vi — збитки від загрози i. Приклад кібератака: P=0,02, V=50 млн грн фізична атака: P=0,01, V=80 млн грн Rs=0,02⋅50 000 000+0,01⋅80 000 000=1 000 000+800 000=1 800 000 грн Заходи фізична охорона і доступ; кібезахист (IDS, firewall); навчання персоналу; резервні системи та плани відновлення. Для студентів та PhD кібербезпека портів; моделювання ризиків; інтегровані системи захисту; сценарії кризового реагування. Previous Next

< Back Кібербезпека морських портів: інженерний захист SCADA та смарт-інфраструктури Кібербезпека морських портів і SCADA-систем Кібербезпека портів: захист SCADA, IoT та цифрової інфраструктури морських хабів . Сучасний порт — це кіберфізична система , де атака на сервер може: зупинити крани; порушити енергопостачання; спричинити аварії. Основні загрози Загроза Наслідки Malware Зупинка обладнання Ransomware Блокування портів Spoofing AIS Навігаційні ризики Модель ризику R=P⋅D де: P — ймовірність атаки; D — масштаб збитків. Приклад R=0,2⋅10 000 000=2 000 000 € Інженерні заходи сегментація мереж (IT / OT); резервні SCADA-контури; IDS/IPS; цифрові сертифікати. Для досліджень кіберстійкість портів; безпека енергетичних систем; стандарти IEC 62443. Previous Next

< Back Автоматизація та роботизація портових процесів Автоматизація портів — підвищення ефективності та безпеки Як автоматизація та роботизація змінюють порти: продуктивність кранів, логістика, формули ефективності та приклади розрахунків. Вступ Сучасні порти переходять від людської праці до роботизованих і автоматизованих процесів , що дозволяє: підвищити швидкість перевалки; зменшити ризик аварій; оптимізувати енергоспоживання; інтегруватися у смарт-порти. Основні системи автоматизації Роботизовані крани (Automated Container Handling). Конвеєрні системи з датчиками навантаження. Автоматизовані термінали для зерна та насипних вантажів. AI-системи планування чергування та розташування суден. Формула продуктивності крана де: V_load — обсяг вантажу, т; t_op — час операції, год. Приклад V_load = 3000 т t_op = 3 год\ Звичайний кран : 600–700 т/год → автоматизація дає приріст ~40–60% . Оптимізація логістики Пропускна здатність терміналу: де: Pi — продуктивність одиночного крана; Hi — кількість робочих годин крана на добу. Приклад 3 крани по 1000 т/год H_i = 20 год/добу Qterm=3⋅1000⋅20=60 000 т/добу Вплив автоматизації Час обробки контейнера зменшується в 2–3 рази. Викиди СО₂ скорочуються на 15–20% за рахунок плавного руху обладнання. Людські помилки практично виключені. Для магістрантів та PhD моделювання роботизованих процесів; оптимізація розподілу ресурсів кранів; цифрові симуляції терміналів; аналіз енергетичної ефективності автоматизованих систем. Previous Next