Результаты поиска

Innovative technologies in marine infrastructure, shipbuilding systems and thermal power engineering. Education and research excellence at FAMAIN. Технології та інновації Мультимодальні транспортні вузли: як працює сучасний морський порт Мультимодальні транспортні вузли — сучасна модель морського порту Read More Смарт-порти: цифрова трансформація морської інфраструктури Смарт-порти — цифрова трансформація морської інфраструктури Read More Автоматизація та роботизація портових процесів Автоматизація портів — підвищення ефективності та безпеки Read More Смарт-порт: архітектура цифрової та інженерної інфраструктури Смарт-порти: цифрова інфраструктура та інженерні системи Read More

< Back Безпека морської інфраструктури: фізичні та гібридні загрози Як забезпечити безпеку портів: оцінка фізичних, кібератаки, гібридних загроз, розрахунки та заходи. Безпека морських портів: фізичні та гібридні загрози Порти уразливі до: фізичних атак; кібератак; гібридних загроз (санкції, блокування, дезінформація). Системний підхід до безпеки забезпечує цілісність логістики та економіки країни . Модель ризику де: Rs — сумарний ризик; Pi — ймовірність події; Vi — збитки від загрози i. Приклад кібератака: P=0,02, V=50 млн грн фізична атака: P=0,01, V=80 млн грн Rs=0,02⋅50 000 000+0,01⋅80 000 000=1 000 000+800 000=1 800 000 грн Заходи фізична охорона і доступ; кібезахист (IDS, firewall); навчання персоналу; резервні системи та плани відновлення. Для студентів та PhD кібербезпека портів; моделювання ризиків; інтегровані системи захисту; сценарії кризового реагування. Previous Next

< Back Мультимодальні транспортні вузли: як працює сучасний морський порт Мультимодальні транспортні вузли — сучасна модель морського порту Сучасний морський порт як мультимодальний транспортний вузол: логістика, формули ефективності, графіки та інженерні рішення. Сучасний морський порт — це не просто місце перевалки вантажів. Це мультимодальний транспортний вузол , де взаємодіють морський, залізничний, автомобільний та інколи річковий транспорт. Ефективність такого вузла визначає конкурентоспроможність не лише порту, а й усієї країни. Що таке мультимодальність Мультимодальний порт забезпечує: мінімальний час перевалки; узгодженість графіків; оптимізацію витрат; цифровий супровід вантажів. Ключове завдання — зменшити втрати часу і енергії на стиках видів транспорту . Графік Час перебування вантажу в порту залежно від рівня мультимодальності Формула пропускної здатності мультимодального вузла Qmm=min⁡(Qsea,Qrail,Qroad) де: Qmm — загальна пропускна здатність вузла; Qsea — морський фронт; Qrail — залізнична інфраструктура; Qroad — автомобільні під’їзди. Слабка ланка визначає ефективність всієї системи. Логістична ефективність порту Для оцінки ефективності використовується показник: де: V — обсяг перевезеного вантажу; T — середній час обробки; C — логістичні витрати. Зменшення TTT навіть на 10% дає суттєвий економічний ефект. Роль цифрових систем Без цифровізації мультимодальність неможлива: Port Community System (PCS); єдиний інформаційний простір; інтеграція з митницею та перевізниками; прогнозування пікових навантажень. Для студентів і PhD Перспективні теми: оптимізація мультимодальних потоків; моделювання транспортних вузлів; цифрові платформи управління портами; енергетична ефективність логістики. Previous Next

< Back Штучний інтелект у керуванні вантажопотоками морських портів AI у керуванні вантажопотоками морських портів Як штучний інтелект оптимізує вантажопотоки портів: математичні моделі, формули та приклади розрахунків. Вантажопотік порту — це динамічна система , де постійно змінюються: інтенсивність прибуття суден; типи вантажів; доступність кранів; погодні та безпекові умови. Класичні методи планування все частіше поступаються AI-моделям , здатним працювати з невизначеністю. Основна задача оптимізації Ціль — мінімізувати час простою та енергетичні витрати: min⁡(∑Twait+α∑E) де: Twait — час очікування суден; E — енергоспоживання; α — ваговий коефіцієнт. Типи AI-моделей нейронні мережі (LSTM) — прогноз потоків; reinforcement learning — диспетчеризація; генетичні алгоритми — розклад кранів. Приклад До AI: середній простій судна — 18 год кількість суден — 500/рік Після впровадження AI: 12 год Економія часу: (18−12)⋅500=3000 год/рік Інженерний ефект зростання пропускної здатності на 20–35%; зменшення споживання палива; скорочення викидів CO₂. Для магістрантів і PhD AI у транспортних системах; оптимізація багатокритеріальних процесів; цифрові симуляції портів. Previous Next

< Back Смарт-порт: архітектура цифрової та інженерної інфраструктури Смарт-порти: цифрова інфраструктура та інженерні системи Як працює смарт-порт: IoT, SCADA, AI, енергетика та приклади архітектури. Смарт-порт — це поєднання інженерії, ІТ та енергетики в єдину систему управління. Архітектура смарт-порту Інфографіка (логіка): Датчики → SCADA → Data Hub → AI → Рішення Основні підсистеми Система Функція IoT Моніторинг обладнання SCADA Управління процесами AI Оптимізація EMS Енергетичний менеджмент KPI смарт-порту де: Q — обсяг перевалки; E — енергоспоживання. Приклад До цифровізації: Після: Для студентів цифрові двійники; кіберфізичні системи; AI в інженерії портів. Previous Next

< Back Кібербезпека морських портів: інженерний захист SCADA та смарт-інфраструктури Кібербезпека морських портів і SCADA-систем Кібербезпека портів: захист SCADA, IoT та цифрової інфраструктури морських хабів . Сучасний порт — це кіберфізична система , де атака на сервер може: зупинити крани; порушити енергопостачання; спричинити аварії. Основні загрози Загроза Наслідки Malware Зупинка обладнання Ransomware Блокування портів Spoofing AIS Навігаційні ризики Модель ризику R=P⋅D де: P — ймовірність атаки; D — масштаб збитків. Приклад R=0,2⋅10 000 000=2 000 000 € Інженерні заходи сегментація мереж (IT / OT); резервні SCADA-контури; IDS/IPS; цифрові сертифікати. Для досліджень кіберстійкість портів; безпека енергетичних систем; стандарти IEC 62443. Previous Next

< Back Автоматизація та роботизація портових процесів Автоматизація портів — підвищення ефективності та безпеки Як автоматизація та роботизація змінюють порти: продуктивність кранів, логістика, формули ефективності та приклади розрахунків. Вступ Сучасні порти переходять від людської праці до роботизованих і автоматизованих процесів , що дозволяє: підвищити швидкість перевалки; зменшити ризик аварій; оптимізувати енергоспоживання; інтегруватися у смарт-порти. Основні системи автоматизації Роботизовані крани (Automated Container Handling). Конвеєрні системи з датчиками навантаження. Автоматизовані термінали для зерна та насипних вантажів. AI-системи планування чергування та розташування суден. Формула продуктивності крана де: V_load — обсяг вантажу, т; t_op — час операції, год. Приклад V_load = 3000 т t_op = 3 год\ Звичайний кран : 600–700 т/год → автоматизація дає приріст ~40–60% . Оптимізація логістики Пропускна здатність терміналу: де: Pi — продуктивність одиночного крана; Hi — кількість робочих годин крана на добу. Приклад 3 крани по 1000 т/год H_i = 20 год/добу Qterm=3⋅1000⋅20=60 000 т/добу Вплив автоматизації Час обробки контейнера зменшується в 2–3 рази. Викиди СО₂ скорочуються на 15–20% за рахунок плавного руху обладнання. Людські помилки практично виключені. Для магістрантів та PhD моделювання роботизованих процесів; оптимізація розподілу ресурсів кранів; цифрові симуляції терміналів; аналіз енергетичної ефективності автоматизованих систем. Previous Next

< Back Теплоутилізація в морській інфраструктурі: як порти втрачають і можуть повертати енергію Теплоутилізація в морських портах: інженерні рішення Теплоутилізація в портах: джерела втрат, формули, приклади розрахунків та підвищення енергоефективності. У морських портах теплова енергія масово втрачається , хоча її потенціал порівнюваний з малою ТЕЦ.Основні джерела втрат: дизель-генератори суден і портової техніки; компресори; холодильні установки; трансформатори. Тепловий потенціал утилізації Qrec=m˙⋅cp⋅(Tout−Tin) де: m — масова витрата; cp— теплоємність; Tout,Tin — температури. Приклад Вихлоп дизель-генератора: m˙=1,2 ΔT=180∘С Qrec=1,2⋅1,05⋅180≈226 кВт Цього достатньо для: опалення адміністративної будівлі; підігріву води; живлення теплового насоса. Основні технології Технологія Ефект Теплообмінники +15–25% ККД Теплові насоси COP = 3–5 ORC-цикли Генерація електроенергії Академічний фокус термодинамічні цикли; інтеграція з енергобалансом порту; техніко-економічне обґрунтування. Previous Next

Безпека та ризики в морській інфраструктурі: інженерні рішення, управління ризиками, кібербезпека та захист енергетичних і портових систем у ННЦМІ. Безпека морської інфраструктури Штучний інтелект у керуванні вантажопотоками морських портів AI у керуванні вантажопотоками морських портів Read More Кібербезпека морських портів: інженерний захист SCADA та смарт-інфраструктури Кібербезпека морських портів і SCADA-систем Read More Безпека морської інфраструктури: фізичні та гібридні загрози Як забезпечити безпеку портів: оцінка фізичних, кібератаки, гібридних загроз, розрахунки та заходи. Read More Теплоутилізація в морській інфраструктурі: як порти втрачають і можуть повертати енергію Теплоутилізація в морських портах: інженерні рішення Read More

Основне завдання ННЦМІ - підготовка висококваліфікованих фахівців, які здатні реалізувати комплекс системних задач розвитку морської інфраструктури України шляхом впровадження сучасних технологій проектування, методів і моделей управління, підвищення енергетичної ефективності та екологічної безпеки з урахуванням проблем і особливостей соціально-економічного розвитку регіонів. ННЦМІ вул. Кузнецька 5, НУК, Миколаїв, Україна; тел: +38 (067) 28-13-550; Запрошуємо на навчання > Н А М 12 РОК І В ! НАВЧАННЯ В ННЦМІ Програми нашого навчального центру підійдуть для випускників шкіл, технікумів, коледжів, а також для тих, хто хоче здобути додаткову вищу освіту ... читати далі СПЕЦІАЛЬНОСТІ Основне завдання ННЦМІ - підготовка висококваліфікованих фахівців, які здатні реалізувати комплекс системних задач розвитку морської інфраструктури України ... читати далі НОВИНИ ЦЕНТРУ Завжди актуальна інформація про останні події, пов'язані з діяльністю ННЦМІ, співробітників, магістрантів та випускників! Будьте в курсі подій! читати далі EDUCATIONAL AND RESEARCH CENTER OF MARINE INFRASTRUCTURE НУК, Миколаїв, Україна; тел: +38 (067) 28-13-550; texpom54@gmail.com Зв'яжіться з нами > © 2013-202 6 . Навчально - науковий центр морської інфраструктури (НУК). All rights reserved. Up

< Back Смарт-порти: цифрова трансформація морської інфраструктури Смарт-порти — цифрова трансформація морської інфраструктури Смарт-порти та цифровізація морської інфраструктури: приклади, формули ефективності та інженерні розрахунки. Смарт-порт — це не «порт з датчиками», а інтелектуальна інженерна система , де рішення приймаються на основі даних, прогнозів і моделей. Для України смарт-порти — це спосіб: швидше відновити інфраструктуру; підвищити ефективність; зменшити залежність від людського фактору. Ключові компоненти смарт-порту IoT-сенсори (причали, крани, енергомережі); Port Community System (PCS); цифрові двійники; AI-планування операцій; енергоменеджмент у реальному часі. Графік Порівняння часу обробки судна Формула цифрової ефективності порту де: Tbase — час обробки в традиційному порту; Tsmart — час у смарт-порту. Приклад Порт працює у 2,5 раза ефективніше за рахунок цифровізації. Енергетична оптимізація у смарт-порту Esave=Ebefore−Eafter Приклад до цифровізації — 12 МВт·год/добу після — 9 МВт·год/добу Esave=3 МВт\cdotpгод/добу Річна економія: 3⋅365=1095 МВт\cdotpгод Цифрові двійники Цифровий двійник дозволяє: тестувати сценарії; прогнозувати аварії; оптимізувати інвестиції; навчати персонал. Це ключовий інструмент сучасних магістерських і PhD-досліджень. Для студентів і аспірантів Тематика досліджень: AI-управління портами; цифрові двійники інфраструктури; кібербезпека смарт-портів; енергетичний менеджмент. Previous Next

< Back Морська інфраструктура України: сучасний стан і стратегічні цілі до 2030 року 6.02.2026 Морська інфраструктура України — розвиток портів та інженерні рішення Аналіз морської інфраструктури України: порти, логістика, інженерні виклики, графіки, формули та перспективи до 2030 року. Морська інфраструктура — це «кровоносна система» світової економіки. Для України вона має не лише економічне, а й стратегічне значення. Саме через морські порти проходили ключові експортні потоки, а сьогодні вони стають основою післявоєнного відновлення та інтеграції в європейський простір. Що входить до морської інфраструктури Морська інфраструктура включає: морські порти та термінали; причали і гідротехнічні споруди; судноплавні канали; енергетичні та інженерні системи; цифрові системи управління. Це складна інженерна система , де помилка в одному елементі знижує ефективність усієї логістики. Графік Динаміка вантажообігу портів України (2010–2024) X — роки Y — млн тонн Різке падіння після 2022 року з поступовим відновленням через альтернативні морські маршрути. Інженерна оцінка пропускної здатності Пропускна здатність порту: Q=N⋅P⋅T⋅η де: Q— річний вантажообіг, т/рік N — кількість причалів P — середня продуктивність, т/год T — час роботи, год/рік η— коефіцієнт використання (0,6–0,85) Стратегічні цілі до 2030 року цифровізація портового управління; енергоефективні портові системи; інтеграція до TEN-T; підготовка інженерів нового покоління. Для майбутніх магістрів і PhD Актуальні теми досліджень: моделювання портових систем; оптимізація енергоспоживання; цифрові двійники портів; стійкість інфраструктури до криз. Морська інфраструктура України: сучасний стан і стратегічні цілі до 2030 року Відновлення морської інфраструктури Previous Next